Нормативна база

До актів законодавства, що утворюють основу антикорупційного законодавства України, належать наступні:

  • Конституція України;
  • Конвенція ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251-V);
  • Кримінальний кодекс України;
  • Кодекс України про адміністративні правопорушення;
  • Закон України "Про запобігання корупції";
  • Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції - "Закон втратив чинність, крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону № 1700-VII "Про запобігання корупції” від 14.10.2014 декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на підставі Закону № 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст.2056, з урахуванням змін, внесених Законом № 198-VIII від 12.02.2015;
  • Закон України "Про доступ до публічної інформації";
  • Закон України "Про очищення влади"
Безперечно, наведений перелік не є вичерпним і включає лише основні нормативно-правові акти у сфері запобігання і протидії корупції. Спеціальні норми щодо запобігання і протидії корупції також визначені актами законодавства, якими врегульовано діяльність окремих державних органів, служб тощо (в частині визначення їх статусу, функцій, процедур, тощо). Такі норми є важливими з огляду на те, що вони утворюють превентивні механізми неналежної поведінки посадовців. У цій частині національне законодавство є динамічним, воно постійно вдосконалюється і розвивається.
Так, Закон України  «Про запобігання корупції» від 14.10.2014   введений в дію 26 квітня 2015 року. Ним, зокрема, передбачено зміни до чинних актів законодавства, а також  наступні нововведення:
  • створюється Національне агентство з питань запобігання корупції, яке займатиметься формуванням і реалізацією державної антикорупційної політики;
  • матиме місце зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів, яке здійснюється шляхом: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи;
  • щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • Національне агентство забезпечуватиме відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства;
  • повна перевірка декларації здійснюється протягом 90 днів із дня подання декларації і полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення;
  • Національне агентство здійснюватиме вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • змінюються обсяги відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.