Новина

Рідним зниклого безвісти та полеглих за Україну жителів Дубна вручено високі державні нагороди

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, за самовіддане виконання військового обов’язку - відповідно до Указу Президента України – відзначено ще шістьох Захисників з Дубна. Кожна із цих нагород – символ відданості, мужності та віри в перемогу. 

Михайло КЛИМЮК - житель міста Дубно. Закінчив місцеву школу №8 та Мирогощанський аграрний коледж. Працював у державній службі охорони, а згодом певний час — за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення Михайло повернувся в Україну та працював на підприємстві «Хімія парк». До лав Збройних Сил України долучився у червні 2024-го. Служив на посаді водія відділення гранатометного взводу десантно-штурмового батальйону. Загинув воїн 4 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курщині.

Відзнаки Героя – Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та медаль «За військову службу Україні» – вручили дружині Анні Василівні, мамі Галині Павлівні і тату Василю Миколайовичу.

Віталій «Кулачок» БУЛАЧОК народився у селі Миляч Дубровицького району. У 2016 році закінчив Дубенський фаховий коледж культури та мистецтв. По тому – проходив військову службу у 229-му об’єднаному центрі забезпечення військової частини А****. Після служби жив у місті Дубно, працював у відділенні «Нової Пошти», а згодом – на «Склоресурсі». У лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Віталій долучився до лав ЗСУ. Служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого на посаді солдата-розвідника. Загинув воїн 7 лютого 2024 року в результаті ворожого обстрілу на Харківщині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) вручили дружині Ірині Сергіївні та доньці Уляні.

Дубенчанин Андрій ЛАГНЮК закінчив гімназію №2, а професійну освіту здобув у Дубенському професійно-технічному училищі №27. У 2006 році завершив навчання у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені Степана Гжицького. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу. З початком повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Андрій долучився до лав Збройних Сил України. Служив на посаді командира механізованого взводу механізованої роти, з гідністю виконуючи бойові завдання. Загинув воїн 25 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Курщині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) передали дружині Любові, доньці Андріані, сину Іллі та мамі Валентині Миколаївні.

Юрій ГОРЛАЙЧУК був дубенчанином, закінчив місцеву школу №3. Після навчання працював будівельником. До лав Збройних Сил України долучився у жовтні 2024-го. Служив на посаді гранатометника десантно-штурмового батальйону. Юрій самостійно виховував двох доньок та сина. Він був доброю та щирою людиною, надійним побратимом. Воїн загинув 20 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) вручили мамі Любові Олексіївні та сину Віталію.

Вадим БОРТНІК родом із села Дерев’яне на Рівненщині. Закінчив Рівненську середню школу №8 та ліцей, де здобув спеціальність зварювальника. Працював на виробництві. До лав ЗСУ Вадим долучився ще у 2015 році за контрактом. Брав участь в АТО, воював у Донецькій та Луганській областях у складі 43-ї окремої механізованої бригади. Вадим був навідником самохідної артилерійської установки «Піон». Згодом продовжив службу у 47-й окремій інженерній бригаді. У 2018 році частину передислокували до міста Рубіжне на Луганщині, де Вадим створив сім’ю. Коли зросла загроза бойових дій, він звільнився, щоб вивезти дружину й дітей у безпечне місце. Та вже у березні того ж року знову повернувся на фронт. Виконував бойові завдання на Донецькому, Херсонському та Одеському напрямках. Був неодноразово відзначений командуванням за мужність, сумлінність і високий професіоналізм. У 2025 році Вадима перевели до 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, де він служив оператором дронів і воював на Сумському напрямку. Воїн загинув 14 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курщині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) вручили дружині Марині Сергіївні, сину Кирилу та мамі Людмилі Анастасіївні.

Ще одна державна нагорода цього дня була для воїна, який уже понад дев’ять місяців вважається безвісти зниклим...

Назар ШВЕД – житель міста Дубно. У 2015 році закінчив гімназію №8, займався танцями. У 2019-му здобув освіту у Львівському політехнічному університеті за спеціальністю «Радіотехнік». Працював кухарем у львівських ресторанах. Згодом опанував комп’ютерні технології й розпочав роботу в ІТ-компанії, де проявив себе як відповідальний і наполегливий фахівець. Назар вільно володів англійською та німецькою мовами. Любив музику, поезію та подорожі. До лав ЗСУ долучився у 2024 році, службу проходив у 5-й окремій важкій механізованій бригаді, оператор відділення збору та обробки інформації взводу розвідки і коригування. На жаль, солдат Назар Швед зник безвісти 7 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Андріївка на Донеччині. 14 червня 2025 року Назара Олеговича відзначено високою державною нагородою - Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Орден отримала мама Раїса Василівна й тато Олег Іванович. Віримо, що Назар повернеться до рідних живим та здоровим.

До вручення високих державних нагород долучився керуючий справами, секретар виконавчого комітету Дубенської міської ради Микола Шубнік спільно з керівництвом районної військової адміністрації та Дубенського РТЦК та СП. Посадовець від імені міського голови Василя Антонюка та усієї Дубенської громади висловив слова вдячності й підтримки родинам зниклого безвісти та полеглих за Україну Героїв. Вони назавжди залишаться прикладом відваги, мужності та любові до України.

Слава Україні та її відважним Героям-Захисникам!

І світла пам'ять тим, чиє життя обірвала війна…