Жулинський Микола Григорович

Літературознавець, критик, з 1992 року академік Національної академії наук України та лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка.

Народився 25 серпня 1940 в селі Новосілки Демидівського району Рівненської області. У 1962 році закінчив Дубнівське педагогічне училище. У 1968 році закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

В 1971 році - аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.

Працював учителем, З 1968 року — в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка: аспірант, молодший науковий співробітник, учений секретар, заступник директора з наукової роботи. З 1991 р. — директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, 3 2009 р. — академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України.

Упродовж 1992 року — Державний радник України з питань гуманітарної політики. У 1992-1994 роках — віце-прем’єр-міністр України. У 1994-1998 роках — народний депутат України від м. Луцька Волинської області, голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, мовної та культурно-просвітницької політики Комітету з питань культури й духовності Верховної Ради України. У 2002-2006 роках — народний депутат України, виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна", голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету культури і духовності Верховної Ради України. З 2006 р. — Голова Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України, Радник Президента України.

Член Спілки письменників України (1977 )

Нагороджений орденом «За заслуги» І-ІІІ ступенів, медаллю Св. Володимира за видатний внесок у наукову та політичну діяльність. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка за книгу «Із забуття — в безсмерт»Республіканської премії ім. О. Білецького в галузі літературно-художньої критики, премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів.