Заробітна плата

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт (Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці"). Згідно п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік. 

Закон України від 03.12.2025 № 4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» набув чинності з 1 січня 2026 року, відповідно до нього мінімальна заробітна плата становитиме з 01.01.2026 – 8647 грн, а у погодинному розмірі – 52 грн.

Мінімальний обов’язковий платіж ЄСВ з мінімальної зарплати становитиме 1902,34 грн./міс.

Максимальна база нарахування ЄСВ у 2026 році буде встановлена на рівні 20 мінімальних зарплат — 172940,00 грн (як і в поточному 2025 році). Тобто максимальна сума ЄСВ, яку ФОП може (якщо хоче) сплатити за себе, для місяців 2026 року буде 38046,80 грн.

Прожитковий мінімум в Україні за соціальними та демографічними групами на 2026 рік 

загальний показник (на 1 особу):

• з 1 січня 2026 року: 3209 грн. 

для окремих соціально-демографічних груп:

• діти до 6 років: 2817 грн.

• діти від 6 до 18 років: 3512 грн.

• працездатні особи: 3328 грн.

• особи, які втратили працездатність: 2595 грн. 

З 1 січня почав діяти Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX. 

В 2025 році не передбачено збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. 

Отже, мінімальна зарплата залишиться на рівні 8000 грн, а прожитковий мінімум для працездатних громадян – на рівні 3028 грн. 

Проте, збільшено розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ до 20 мінімальних заробітних і з 01.01.2025 він становить 160 000,0 грн.

Розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прийнятий 09.11.2023.

Відповідно до статті 7 Закону передбачено:

«Установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років – 2 563 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років – 3 196 гривень;

працездатних осіб – 3 028 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2 102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2 102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 1 600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, – 2 361 гривня».

Стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачає збільшення мінімальної заробітної плати у 2024 році, а саме:

«Установити з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня – 7 100 гривень, з 1 квітня – 8 000 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 гривні, з 1 квітня – 48 гривень.


Зарплата і звітність-2026_ 5 ключових правил розрахунку ЗП, середньої, звітність з ЄСВ, ПДФО та ВЗ

Дистанційна робота працівників - оформити правильно

Правила поведінки як частина правил внутрішнього трудового розпорядку

Випробування при прийнятті на роботу. Стажування

Відпустки особливості надання період ВС

Ризики та наслідки незадекларованої праці ознаки трудових відносин

Графік відпусток

Зміни у законодавстві про працю 2025

Працевлаштування осіб з інвалідністю

Здорові та безпечні умови праці. Психосоціальна підтримка на роботі

Гарантії і компенсації

Контроль і відповідальність-2025

Уразливі категорії проацівників і протидія дискримінаціі-2025

Державний контроль з питань вчинення мобінгу

Відпустки - вересень 2025

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю - вересень 2025

Відпустки без збереження заробітної плати

Відпустки

Організація робочого часу і часу відпочинку

Підстави для звільнення - 28 липня

Час відпочинку

Трудова дисципліна

Підстави для звільнення

Щорічні відпустки 2025

Для ФОП у 2025 році

Найпоширеніші порушення законодавства про працю

2025 Трудові відносини в умовах воєнного стану

Повідомлення про прийняття, інформування до початку роботи

Розрахунок середньої заробітної плати

Облік трудової діяльності працівника

Повідомлення про прийняття на роботу 2025 оновлена форма, поради та кейси

Доплати і надбавки 2025 розрахунок і зразки документів

Найпоширеніші порушення

Відповідальність - 2025

Соцвідпустка на дітей 2025

ФОП - роботодавець мобілізація, документи та перевірки

Організація оплати праці

ЄСВ-2025

Виробнича практика та стажування

Відповідальність за порушення законодавства про працю та зайнятість населення
Презентація Контроль жовтень 2024

Звільнення 2024

Ризики та наслідки незадекларованої праці (ознаки трудових відносин)

Робочий час

Організація робочого часу і часу відпочинку

Узагальнений графік погашення заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності Дубенської міської територіальної громади на 2024 рік

№ з/п	Назва підприємства
1	КНП “Пологовий будинок” Дубенської міської ради

Графік погашення заборгованості із виплати заробітної плати за березень 2024 року по КНПП Пологовий будинок Дубенської міської ради погоджено 09.07.2024

Графік погашення заборгованості із виплати заробітної плати за березень 2024 року по КНПП Пологовий будинок Дубенської міської ради

Законодавство:

• Конституцією України гарантовано право кожного громадянина на працю та гідну винагороду за неї. 
• У статті 95 Кодексу законів про працю України визначено поняття мінімальної заробітної плати - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
• Ст. 24 Закону України "Про оплату праці" закріплено, що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Захист прав в сфері оплати праці

Відповідно до ст. 21 працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. 

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. 

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. 

Відповідно до ст. 30 Закону України про оплату праці при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: 

• а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
• б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;
• в) сума заробітної плати, що належить до виплати. 

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. 

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).

– Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю (КЗпП), ст. 15 і 24 Закону «Про оплату праці»)

– Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 155 КЗпП; ст. 24 Закону «Про оплату праці»).

– У разі звільнення працівника, керівництво повинно провести з ним повний розрахунок, не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Якщо працедавець при звільненні працівника несвоєчасно провів з ним повний розрахунок, то відповідно до ст. 117 КЗпП, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку («вимушений прогул»).

У випадку затримки виплати заробітної плати працівник має право відповідно до ст. 34 Закону «Про оплату праці» звертатись до роботодавця з метою компенсування втрати частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги. Згідно із Законом «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання провадиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця. У разі, якщо власник, або уповноважений ним орган, чи особа, відмовиться виплачувати компенсацію, працівник має право звернутися з позовом до суду про стягнення цієї компенсації.

Відповідальність за невиплату заробітної плати

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством. 

Відповідно до статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А згідно зі статтею 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того слід зазначити, що Конституція України гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав. 

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Графік погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств, установ та організацій, розташованих на території м. Дубно

.