Ширяєв Олександр Григорович

Народився 20 вересня 1921 року в с. Козуліно Смоленської області Росії. У 1929 році поступив на навчання в сільську початкову школу, потім в районну середню школу, яку закінчив на відмінно в 1939 році.

У вересні 1939 року вступив на навчання в Московський державний педагогічний інститут ім. Лібкнехта потім ім. В. І. Леніна. Звіти в лютому 1940 року був призваний на строкову службу у Червону Армію. Військову службу проходив в Україні у складі 468 корпусного артилерійського полку 12-тої армії, де в червні 1940 року закінчив полкову школу, одержав сержантське звання і був призначений у штабну батарею цього ж полку.

В складі якої з перших хвилин Великої Вітчизняної війни брав участь у боях проти німецько-фашистських загарбників на Київському напрямку Південно-Західного фронту, під Проскуровим, Вінницею, Летичивом, Уманню, в Карпатах.

Потрапив в глибоке оточення частин 6-тої і 12-тої армії Південно-Західного фронту в районі Умані, був контужений опинився в полоні,з якого двічі втікав. Деякий час перебував на тимчасово окупованій території в с. Коростятині(Малинівці) Тучинського району Рівненстької області, де працював у селянина Кальчука Лук'яна.

На початку 1943 року Олександр Григорович вступив до партизанського загону імені М. С. Хрущова під командуванням І.І. Шитова з’єднання О. М. Сабурова і брав активну участь в численних боях, « рейковій війні». Так, очолюваний ним стрілецький взвід, на шосе Рівне–Київ неподалік села Пилиповичі і хутора Кропивницький майдан наприкінці 1943 року знищив декілька німецьких дзотів, десятки вантажних та легкових автомобілів, захопив багато оперативних документів.

В січні 1944 року при взаємодії з частинами Червоної Армії брав участь у визволені міста Березно Рівненської області.

В січні 1944 року був призначений політкерівником артилерійської батареї з’єднання ім. Хрущова під командуванням Д.К. Ніколайчука.

В травні 1944 року направлений в с. Грядки для проведення першотравневого мітингу і одразу отримав наказ представника українського штабу капітана Кравчука поступити в розпорядження Дубенського райкому партії.

З травня 1944 року по грудень 1945 року працював головою Дубенської райради тсоавіахіму і був начальником районної команди по розмінуванню Дубенського району.

З грудня 1945 року по січень 1959 року працював на партійній роботі штатним пропагандистом, завідуючим парткабінетом, лектором, завідувачем відділу пропаганди і агітації, секретарем Дубенського райкому партії.

Після об’єднання Дубенсько-Вербського районів був рекомендований і обраний заступником голови Дубенської районної ради депутатів. За час роботи в районі брав активну участь у проведені всіх господарських заходів, неодноразово обирався депутатом районної та міської рад. Членом райвиконкому, райкому, бюро КП України.

З 1951 року по 1954 рік навчався на заочному відділенні Рівненського учительського інституту, а в 1959 році закінчив повний курс Рівненського педагогічного інституту (обидва з відзнакою), що дало йому можливість поступити на роботу учителя російської мови та літератури.

З 7.08. 1963 року по 20.08. 1965 рік працював директором Дубенської заочної середньої школи, а з 20.08 1965 року по 20.09. 1981 року директором середньої школи № 3 ім. Героя Радянського Союзу І. І. Іванова.

Протягом багатьох років під час роботи і особливо після виходу на пенсію обирався і працював головою Дубенської міськрайонної ради ветеранів.

За свою бойову діяльність і сумлінну працю нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, орденом Богдана Хмельницького, двадцятьма двома медалями, в тому числі « За відвагу», « За оборону Києва», « Партизану вітчизняної війни», « За доблесну працю», одержав 28 грамот та відзнак.

На вшанування подвигу та за активну діяльність у ветеранському русі 7 травня 1995 року був нагороджений почесною відзнакою Президента України № 247.

Указом Президента України № 1103 від 18 вересня 2004 року вже в запасі присвоєно чергове звання полковник.

У 2010 році рішенням Дубенської міської ради було присвоєно звання « Почесний громадянин міста Дубна»

Не стало Олександра Григоровича весняного дня 17 березня 2012 року.