Будинок належав відомій у місті Дубні єврейській родині Ельбертів, яка наприкінці XІХ – першій третині ХХ ст. володіла хмілярнями та садівничо-городнім підприємством. Власники хмілярень брати Ельберти вважались у ті часи дубенськими мільйонерами. З приходом радянської влади у 1939 р. родина Ельбертів була репресована, а їх майно конфісковане.
Будинок розташовується у центральній частині міста, формує фронт житлової забудови вулиці Тараса Бульби, що утворений житловими будинками садибного типу межі ХІХ-ХХ століть.
Це - двоповерховий житловий будинок. Головна композиційна вісь фасаду від вулиці Тараса Бульби закріплена ризалітом, завершеним трикутним фронтоном. Входи з вулиці Тараса Бульби акцентовані одноярусними портиками на колонах. Західний фасад оздоблений чотириколонним портиком стилізованого тосканського ордеру. В інтер’єрі збережено гіпсову ліпнину - розети з рослинним орнаментом у приміщеннях першого поверху та кахлеві печі на другому поверсі.
Будівля являє собою оригінальний зразок стилю неокласицизму епохи історизму в архітектурі кінця ХІХ століття.