Пам'ятка з кібербезпеки та протидії шахрайству

Зведення найпоширеніших схем онлайн-шахрайства, методик кіберзахисту та алгоритмів дій

1. Безпечний онлайн-шопінг

• Перевірені ресурси: Купуйте та сплачуйте лише на офіційних, перевірених майданчиках.
• Післяплата (накладений платіж): Віддавайте перевагу оплаті при отриманні та огляді товару.
• Віртуальна (інтернет) картка: Створіть окрему цифрову картку для шопінгу та переказуйте на неї лише суму, необхідну для конкретної покупки.
• Контроль адреси сайту: Уважно перевіряйте назву сайту в адресному рядку браузера — один непомітний символ може свідчити про фішинговий ресурс.
• Чат платформи: Обговорюйте деталі угоди виключно у вбудованому чаті маркетплейсу. Не переходьте у сторонні месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp).
• Конфіденційність: Нікому не повідомляйте термін дії картки, CVV-код та PIN-код.

2. Дропи: як не стати «грошовим мулом»

• Схема залучення: Незнайомці пропонують легку віддалену роботу (приймати перекази та відправляти далі) із заробітком 5 000–10 000 грн/місяць за кілька хвилин роботи на день без вимог до досвіду.
• Групи ризику: Молодь, студенти, внутрішньо переміщені особи (ВПО), тимчасово безробітні.

• Відсутність посадових інструкцій та чітких обов'язків (лише функція «переказувати кошти»).
• Спілкування виключно онлайн, відсутність офіційного працевлаштування.
• Прохання передати банківські реквізити, фото картки чи паспорта.
• Листи з безкоштовних поштових скриньок, пропозиції від нібито «іноземних компаній» без представництва в Україні.

1. Негайно припиніть будь-які перекази та співпрацю.
2. Повідомте банк про виключення картки з можливих несанкціонованих схем.
3. Залиште електронне звернення до Кіберполіції: ticket.cyberpolice.gov.ua.

3. Фейкові «Збори коштів на ЗСУ»

• Переказуйте гроші лише через перевірені фонди, офіційні рахунки або людям, яких знаєте особисто.
• Не переходьте за посиланнями з масових розсилок чи від незнайомців.
• Не вводьте дані карток на сторонніх формах «підтримки».
• Видаляйте підозрілі SMS та повідомлення.

4. Фішинг під виглядом «Надання фінансової допомоги»

• Механіка: Повідомлення містить посилання на чат-бот або підроблений сайт, де під приводом заповнення заявки вимагають банківські реквізити (номер, термін дії, CVV, паролі до онлайн-банкінгу). Після їх введення гроші з рахунку викрадаються.

• Перевіряйте інформацію про соціальні виплати виключно на офіційних державних ресурсах (з доменом .gov.ua).
• Ніколи не вводьте PIN-код, CVV-код або паролі від онлайн-банку для «отримання» коштів.
• У разі розголошення даних негайно блокуйте картку через банк та звертайтеся до поліції.

5. Незаконний перевипуск SIM-карток

• Особиста ідентифікація: Забороніть віддалений перевипуск SIM-картки у налаштуваннях оператора, прив'яжіть номер до паспорта або перейдіть на контрактну основу.
• Окремий номер: Використовуйте для банківських акаунтів окремий таємний номер, який ніде не публікується (в оголошеннях, соцмережах чи месенджерах).
• Секретні паролі: Встановіть додатковий PUK2-код або секретне слово у мобільного оператора на будь-які операції з SIM-карткою.
• Дії при раптовій втраті зв'язку: Якщо SIM-картка без причин втратила мережу, негайно заблокуйте банківські картки та зверніться до мобільного оператора.

6. Шахрайство від імені «Служби безпеки банку»

• Справжній працівник банку ніколи не запитує CVV-код, PIN-код, термін дії картки чи паролі з SMS.
• Співробітники банку не пропонують встановлювати програми віддаленого доступу (AnyDesk, TeamViewer) та не просять виконувати маніпуляції біля банкоматів чи терміналів.
• У разі виникнення підозрілої активності банк самостійно блокує картку та запрошує клієнта до відділення або в офіційний додаток.
• Якщо вам телефонують з подібними вимогами — покладіть слухавку та самостійно перетелефонуйте за офіційним номером, вказаним на зворотній стороні вашої картки.

7. Фішингові посилання на маркетплейсах

• Аналіз URL-адреси: Перевіряйте кожен символ у браузерному рядку.
• Візуальні огріхи: Низька якість графіки, орфографічні помилки, некоректні шрифти.
• Двофакторна автентифікація: Увімкніть додаткове підтвердження входу (через SMS або Authenticator) на всіх сервісах.
• Мережа підключення: Не здійснюйте фінансові операції через відкриті (публічні) Wi-Fi мережі.

8. Злам акаунтів у месенджерах («Позич гроші»)

1. Не переказуйте кошти одразу.
2. Перевірте інформацію: Зателефонуйте людині за звичайним номером мобільного зв'язку або уточніть деталь, яку знаєте тільки ви двоє.
3. Якщо акаунт зламано:
   • Повідомте власника іншим каналом зв'язку.
   • Порекомендуйте йому завершити всі активні сесії в налаштуваннях месенджера, змінити пароль та увімкнути двофакторну автентифікацію.

9. Фейки про «Підвищення пенсій» та виплати від ПФУ

• Суть шахрайства: Анкета розміщена на підробленому сайті. Введені дані потрапляють до рук аферистів, які використовують їх для доступу до банківських рахунків.
• Правило захисту: Офіційна інформація Пенсійного фонду України публікується виключно на вебпорталі pfu.gov.ua та офіційних сторінках фонду. Державні ресурси завжди мають домен .gov.ua.

10. Проєкт «BRAMA»: протидія дезінформації та кіберзлочинам

«BRAMA» — це спільна ініціатива громадян, приватного та державного секторів для очищення інформаційного простору від фейків, дезінформації та шахрайських ресурсів.

Можливості чат-бота проєкту:

• Подати посилання на шахрайський сайт, фішинговий ресурс або деструктивний канал для подальшого блокування.
• Взяти участь у масовому надсиланні скарг на небезпечні ресурси за покроковими інструкціями.
• Повідомити про розповсюдження фейків (зокрема в друкованих виданнях чи соцмережах).
• Отримати перевірку інформації за участю Центру протидії дезінформації РНБО України.