Новина

Законодавчі підстави для звільнення працівників

Насамперед варто зауважити, що ніяких змін щодо звільнення працівників на період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, не вносилося.

Підстави для припинення трудового договору з працівником визначено у ст. 36, 38–41, 45 КЗпП, а саме:

- угода сторін;
- закінчення строку дії трудового договору;
- призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи та посада;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
- розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
- розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
- переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
- набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження роботи;
- укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Законів «Про очищення влади» від 16.09.2014р. №1682-VII та «Про запобігання корупції» від 14.10.2014р. №1700-VII;
- підстави, передбачені контрактом та іншими законами.

Отже, якщо якась із вищенаведених підстав виникла у період карантину, звільнення працівника буде законним. Роботодавець не буде нести жодної відповідальності за таке звільнення.

Звичайно, законодавством передбачено відповідальність для роботодавців, які незаконно звільняють працівників. Проте вона не має прямого зв’язку з подіями у період здійснення карантинних заходів.

Слід знати, що не є порушенням звільнення працівника під час карантину, якщо це звільнення відбулося, наприклад:

- з ініціативи працівника чи за угодою сторін на підставі поданої ним добровільно заяви (п.1 ст. 36, ст.38, 39 КЗпП);
- з ініціативи власника (роботодавця) на підставі належним чином оформлених документів та з дотриманням установлених строків (ст.40, 41 КЗпП) тощо.

Звільняти працівників у період карантину роботодавець може без ризику потрапити на штрафні санкції чи під інші види відповідальності, якщо таке звільнення є законним і не має ознак спонукання працівників до звільнення шляхом тиску на них.

Слід зазначити, що працівник не може бути звільнений інакше як з підстав, прямо визначених законом.

Положення Кодексу законів про працю України не дають права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи.

Що робити працівнику у разі звільнення?

У разі звільнення роботодавець має ознайомити працівника із наказом про звільнення, провести з ним повний розрахунок в останній день роботи та видати належним чином заповнену трудову книжку.

Далі вже звільнений працівник може зареєструватися у Центрі зайнятості, що надасть йому можливість реалізувати передбачене законом право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та отримувати соціальну допомогу по безробіттю.

Якщо ж працівник вважає, що звільнення незаконне, то в такому випадку він має право звернутися до суду за захистом порушених трудових прав (із позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу).

Головний спеціаліст,

інспектор праці                                                                           Лариса Лахманюк